Ця перша весняна рослина символізує її початок, її перші, навіть не зовсім впевнені, тендітні кроки. Квітування підсніжників є символом пробудженням природи від зимової «сплячки».
У перекладі з латині «Galanthus» означає «снігова квітка», і дійсно тільки сходить сніг, вже на проталинах з’являються і підсніжники.
В умовах культури на навчально-науковій станції університету нами зібрано в колекції всі три природні види підсніжників флори України та махрова форма підсніжника звичайного.
Історія появи кожного з них на навчально-науковій станції – це наукові експедиції в місця ареалів їх поширення. Так, підсніжник складчастий (Galanthus plicatus Bieb) був привезений для введення в культуру з кримських походів, підсніжник Ельвеза (Galanthus elwesii Hook fil) – з окол. Березино Тарутинського району Одеської області, а підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.) – з місцевих локалітетів (цибулинки, вилучені під час природоохоронних рейдів) та Передкарпаття.
Рослини адаптувалися до умов їх типових біотопів, зростають під липами, яблунями, березами, квітують, утворюють насіння і виступають живими об’єктами при вивчення весняних рідкісних рослин для студентів-екологів та біологів.
Підсніжник як весняна рослина з давніх часів приваблювала людину, а тому і потерпала від її споживацьких дій. Зірвані букетики, викопані цибулинки, браконьєрство на весняних рослинах, вирубування листяних лісів, порушення біотопів – все це з часом привело цю рослину на сторінки Червоної книги.
У природній флорі України зустрічається 3 види підсніжників – підсніжник білосніжний або звичайний), підсніжник складчастий та підсніжник Ельвеза. Найбільш рідкісними є останні два види, які поширені відповідно на Південнобережжі Криму та на окремих територіях Одеської і Миколаївської областей.
І наше завдання сьогодні – зберегти цю природну красу і весняну чарівність.
Юрій Карпенко,
завідувач кафедри екології та охорони природи
