Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка
T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium»
НУЧК імені Т.Г Шевченка

Сила нашого коріння: діалектні скарби Чернігівського краю

Залиште оцінку
(1 голос)
Сила нашого коріння: діалектні скарби Чернігівського краю

16 березня 2025 року в рамках проєкту «Світ Чернігівського Полісся» відбувся захід «Традиційні говірки Чернігівського Полісся». У музеї імені Василя Тарновського зібралися всі небайдужі до українського слова, були присутні також студенти філологійного факультету Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка й учні Чернігівського обласного наукового ліцею.

Захід стартував із натхненного слова кандидата філологічних наук, доцента Тетяни Хомич: «Українське слово – це наша сила, наша зброя, наш скарб. Наша мова, яка поґрунтована на діалектній основі, є таким найкрутішим адвокатом, який говорить про те, що ми є українці». Тетяна Леонідівна дала базу для вивчення української діалектології та розповіла про діалектні скарби Чернігівського краю.

Чим же сьогодні цікава Чернігівщина для України й для світу в цілому? Є низка діалектних рис, які збережені ще з Х століття. Наприклад, у чернігівських селах можемо почути дифтонги (куинь, нуиж, стуил), які зберігає саме наш край. «Діалекти – це джерельця, які живлять повноводу ріку літературної мови» – говорив Олександр Потебня.

Розповідь Тетяни Хомич знайшла продовження в словах студентки 4 курсу філологійного факультету НУЧКу Ангеліни Клесун. Студентка на прикладі селища Ріпки розповіла про те, як вона досліджувала українські говірки під час діалектологійної практики. Також зазначила, чому важливо зберігати діалекти: «Ми можемо втратити дуже великий пласт нашої культури...».

Потім виступила викладач традиційного співу Віра Ібрямова-Сиворакша, яка розповіла про діалекти в піснях. Вона заспівала два невеличкі фрагменти, а присутні мали визначити, який із півночі нашого краю, а який – із півдня. Оскільки думки були неоднозначні, Віра Ібрямова роз’яснила звідки походить кожен фрагмент і зауважила відмінності між уривками. Традиційний спів зачаровував душу, проникав у глибину серця й змушував забути про все навколо.

Виступив також колекціонер, етнограф Юрій Дахно. Він дещо розповів про мовлення жителів свого рідного села Москалі, зачитав деякі цікаві діалектні слова, наприклад: жароля – герань, курище – пилюка, хвища – завірюха. У своєму фонді колекціонер має досить багато етнографійних рушників. Хоч повністю передати на полотні діалект неможливо, дослідник представив деякі рушники з текстами: «Ой грай, коли граєш, коли чорні брови маєш, коли такі, як у мене, то йди сядь коло мене», «Закавала зазюленька».

На завершення виступила дослідниця регіональної історії Анжела Савченко. Вона більше зосереджена на практичних завданнях: «Як зробити так, щоб це жило?». Для неї історія — не лише минуле, а й сучасність.

Захід став джерелом натхнення, продемонстрував багатство й унікальність діалектів – відголоску нашого коріння. Отже, бережімо їх, досліджуймо, передаваймо наступним поколінням, щоб у нас завжди звучала сила рідної землі...

Текст - Катерина Труба, Тетяна Хомич

Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г.Шевченка

T.H. Shevchenko
National University
«Chernihiv Colehium»

КОНТАКТИ

З нами можна зв'язатись за вказаними контактами

Адреса: 14013, м Чернігів вул. Гетьмана Полуботка, 53

Телефони:

Приймальна комісія (0462) 941-081

(073) 104 82 73
(096) 506 28 20

Приймальня ректора (0462) 941-170

Загальний відділ (0462) 941-178

 

Ми в соціальних мережах FB IG YT TG TG