Відділ – голонасінні (Pinophyta)
Клас – хвойні (Pinopsida)
Порядок – соснові (Pinales)
Родина – кипарисові (Cupressaceae)
Вид – яловець Козацький (Juniperus sabina L.)

Природний ареал Гірські райони Південної й Центральної Європи, Західна Азія, Сибір, Кавказ, в Україні – Карпати (урочище "Уголька"), Крим (верхній пояс яйли).

Наукова цінність Гірський вид з розірваним (диз’юктивним) ареалом.
Біоморфологічна характеристика Вічнозелений, низькорослий, сланкий кущ висотою до 1,5 - 2 (4,5) м. Кора червонувато-брунатна, протріскана. Пагони темно-зелені, густі (0,8 - 1 мм), округлі.
Хвоя двох типів – у молодих рослин вона голчаста, прямостояча, загострена, довжина до 2 мм, у дорослих – лусочковидна, загострена або тупа.
Шишкоягоди округло-овальної форми, буро-чорні з сизим нальотом, довжина 5 –12 см, отруйні.
Дводомна або однодомна рослина. Пилкує в квітні- травні.
Тривалість життя – до 500 років.
Вид витримує задимленість і загазованість повітря.

Екологічні особливості Невибагливий до вологи, але короткочасно може переносити надмірну вологість. Світлолюбний, але переносить і легке затінення. Росте на вапнякових ґрунтах, пісках, кам’янистих схилах. Морозостійкий (до - 30 С0).

Декоративність Висока (форма крони, хвоя, шишкоягоди).

Рекомендації для насадження Для групових, поодиноких та алейних посадок, створення живих огорож і боскетів (на території всіх типів насаджень) у вигляді ландшафтних груп та в композиціях з іншими видами голонасінних.
Форми: 'Аркадія', 'Голубий Дунай', 'Буфалло', 'Сиза', 'Нана', 'Тамарисколистий'.
Не рекомендується для посадок поблизу плодових садів – переносник збудника іржі груші і яблуні. Отруйна рослина.
Розмножується насінням і вегетативно.

Для підготовки використано літературу:
Потоцька С.О. Ілюстрований атлас-довідник голонасінних міста Чернігова (видовий склад, еколого-біологічні особливості, рекомендації до культивування) – Чернігів, Золоті ворота: 2009. – 70 с.; кольор. обкл.