Відділ – голонасінні (Pinophyta)
Клас – хвойні (Pinopsida)
Порядок – соснові (Pinales)
Родина – соснові (Pinaceae)
Вид – Ялина Колюча (Я. колорадська) (Picea pungens Engelm)

Природний ареал Лісовий пояс Скелястих гір Північної Америки.

Наукова цінність Лісоутворююча порода, яка поширена вздовж річок, на північних схилах на висоті від 2000 м до 3500 м над рівнем моря.

Біоморфологічна характеристика Вічнозелене дерево висотою 30 - 35 (40) м, діаметр стовбура 1 - 2 м, кора коричнево-сіра, тонка, розтріскується, крона конусоподібна. Розмножується насінням і щепленням кольорових форм на типовій ялині колючій, ялині звичайній та ялині східній.
Хвоя колюча, чотиригранна, довжина 2 - 3 см з восковим нальотом, на пагоні стирчить у різні боки, колір від темно-зеленого до світло-блакитного і сріблястого, восени колір хвої не змінюється, термін життя хвої складає 3 - 5 років.
Шишки овально-циліндричної форми, довжиною 6 - 10 см і шириною до 3 см. Колір світло-коричневий, лусочки тонкі, хвилясті, верхівка зубчаста. Залишаються на деревах до наступної осені. Насіння, довжиною 3 - 4 мм, темно-коричневе, з крилом 10 мм, дозріває у вересні.
Пилкує в липні. У віці 10 - 15 років з’являються жіночі шишки, з 20 - 25 років починають формуватись чоловічі шишки, і після цього розвивається повноцінне насіння.
Тривалість життя від 600 до 800 років.
Краще інших видів роду ялина витримує задимленість і загазованість повітря.

Екологічні особливості Невибагливий до вологи. Світлолюбний, але витримує затінення.
Вид середньовибагливий до ґрунтів, добре росте як на вологих, так і на сухих піщаних та на кам’янистих субстратах. Морозостійкий (до - 45 С0), не страждає від весняних заморозків.

Декоративність Висока (форма крони, колір хвої, за швидкістю росту незначно поступається ялині звичайній, тривалість життя (до 400-600 р.)), значна стійкість до умов міського середовища.

Рекомендації для насадження Для створення невеликих групових, поодиноких насаджень (обмеженого використання - на територіях медичних закладів, підприємств, пришкільних, дошкільних та вищих навчальних закладів, у наукових колекціях), (загального використання - парках, скверах, бульварах) та (спеціального призначення - на сакральних територіях, асортимент фірм) у солітерах і композиціях.
Форми: 'Срібляста', 'Сиза', 'Сиза Куляста', 'Сиза плакуча'. Розмножується насінням, живцями, щепленням.

Для підготовки використано літературу:
Потоцька С.О. Ілюстрований атлас-довідник голонасінних міста Чернігова (видовий склад, еколого-біологічні особливості, рекомендації до культивування) – Чернігів, Золоті ворота: 2009. – 70 с.; кольор. обкл.