Ранок 24 лютого 2022 року увірвався в життя мільйонів вибухами та сиренами. Те, що ще вчора здавалося неможливим, стало реальністю. Країна прокинулася в іншому світі —світі повітряних тривог, тривожних новин і рішень, які потрібно було ухвалювати негайно. Не було часу на страх чи розгубленість. Була лише необхідність діяти.
Цей день розділив життя на “до” і “після”. Хтось узяв до рук зброю, хтось сів за кермо волонтерського авто, хтось відкрив двері свого дому для тих, хто рятувався від війни. У кожного була своя роль, але спільна мета — вистояти. Українці довели: сила нації — у єдності, взаємній підтримці та вірі одне в одного.
За ці роки країна пройшла через біль утрат і випробування, які неможливо було уявити. Але разом із тим світ побачив приклад мужності та стійкості. Те, що мало стати швидким зламом, перетворилося на тривалий спротив. Український дух виявився сильнішим за страх.
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка вшанував пам’ять загиблих, віддав шану героїзму українського народу та всім, хто став на захист держави. У стінах Університету відбувся пам’ятний захід, хвилина мовчання, спільна молитва та слова вдячності тим, завдяки кому Україна продовжує жити й боротися.
Сьогодні ми згадуємо тих, хто віддав життя за свободу, дякуємо тим, хто продовжує захищати державу, і підтримуємо тих, хто щодня працює заради її майбутнього. Пам’ять про перший день повномасштабної війни — це не лише про біль, а й про усвідомлення власної сили. 24 лютого — це дата скорботи й водночас символ незламності. Це нагадування про те, що боротьба триває, а перемога народжується щодня — у витримці, у праці, у взаємній підтримці.
Ми вистояли тоді. Вистоюємо зараз. І обов’язково переможемо.
Більше фото за посиланням:
За інформацією відділу з питань молодіжної політики
та іміджевої діяльності НУЧК
