Гірський масив Горгани на цій ділянці шляху вирізняється гострими списами і зеленими кам'яними осипами, порослими сосною гірською. Відмінною особливістю масиву Свидовця є плавні округлі форми, що тягнуться на сотні кілометрів, і все це альпійські луки, вкриті соковитою високою травою і квітами. Тож не дивно, що в цих місцях розвинуте життя пастухів: багато отар корів, коней, овець, і їх пастухів – собак. Хребет Свидовець багатий буковими і ялиновими лісами, звичайно альпійськми луками.

Похід по Свидовцю і Горганах – це також подорож у справжній озерний край, де озера розташувалися в міжгірських котлах (льодовикових зниженнях), серед них: Апшинець, Догяска (Герешаска) і Івор з Ворожескою.

На хребті Горгани ми підкорили дві гори: Гропа (1758 м) та Велика Братківська (1788 м), які вкриті кам'яними розсипами і рослинами альпійських луків, звідки відкриваються чудові краєвиди на Горгани. На вершині В.Братківської ще збереглися стовпчики старого польсько-чехословацького кордону 1920-х років.

56 кілометровий маршрут подорожі далі пролягав через перевал Околе – місце переходу на Свидовець, де вже не було дрімучих лісів, а лише безкраї гори і простори, і дуже гарні озера, біля озер Апшинець і Івор ми робили наметові містечка.

На полонині Тиса гостинні господарі нам пригостили справжнім високогірнім карпатським овечим сиром (вурдою) а також ми відвідали символічне місце – витоки Чорної Тиси.

Похід по Свидовцю, на основній висоті понад 1000 м.н.м., пролягав через альпійські луки, вкриті травою, що дозволили вільно просуватися по маршруту, насолоджуватися чудовими краєвидами, підкорювали різні вершини масиву. Підйом на гору Близниця Велика (1881 м), найвищу точку нашої подорожі по Свидовцю і Горганах, видався досить легким.

Наприкінці маршруту, на завершення подорожі, ми спускалися під рясним карпатським дощем, густим буковим лісом до Квасів, відомого курорту Закарпатської області, смакуємо знамениту «квасну воду» з джерела Буркут, і повертаємося додому.