У цей день Україна вшановує всіх, чиє життя забрала Друга світова війна 1939–1945 років.
Це не дата тріумфу, а день глибокого суму й усвідомлення. Мільйони втрачених життів, скалічених доль, зруйнованих родин… Закатовані, розстріляні, зниклі безвісти… Цього більш ніж достатньо, аби кожен із нас мав моральну відповідальність — свідомо протидіяти будь-якій війні, будь-якому злу, яке вона несе.
8 травня ми згадуємо не лише про минуле.
Ми згадуємо про сьогодення. Ми оплакуємо кожного українця, убитого сучасною російською агресією. Ми низько вклоняємося тим, хто боронив і боронить нашу землю — від нацизму тоді і від російського терору сьогодні.
Український народ зробив величезний внесок у перемогу над нацизмом. І сьогодні ми продовжуємо ту саму боротьбу — за свободу, за правду, за право жити.
Схиляємо голови перед тими, хто боровся.
Вічна пам’ять усім загиблим. Вічна шана тим, хто вистояв.
