Після довгих місяців холоднечі підвіконня факультету фізичного виховання знову ожили, наповнившись теплом і зеленим шепотом життя.

Дбайливі руки Ірини Сушко не дали рослинам зів'янути під натиском зими — завдяки її любові та турботі вони знову розквітають, даруючи нам затишок, радість і натхнення.

Квіти, мов тихі співрозмовники наших сердець, нагадують: навіть крізь найпохмуріші дні проростає світло надії. Вони, як і ми, прагнуть тепла, любові й віри в краще.

Від усього серця дякуємо Ірині Іванівні за її золоті руки та безмежну любов до кожної рослинки! Її турбота — мов невидима нитка, що поєднує нас із джерелом краси й гармонії, допомагаючи факультету не просто жити, а розквітати.

Нехай кожна квітка буде тихою молитвою за мир, а кожен зелений листочок — символом нашої незламності й віри в життя.