Назва «Петрос» у перекладі з румунської означає «камінь». Таку назву горі дали пастухи-волохи за її круті схили. Ця гора є однією з привабливих для сходження, а той, хто підкорив круті схили Петросу, буде нагороджений дивовижною картиною – з його вершини вся Чорногора як на долоні – від самої Говерли до Піпівана Чорногірського.
Чому ж був вибраний Петрос як чергова вершина для підкорення і підняття своєрідного «гірського прапору», після Чорної гори та Говерли?
По-перше, на цій горі немає напливу туристів у «в’єтнамках» і випадкових любителів гір, і є можливість на його вершині бути сам на сам з карпатською красою і гірськими перлинами.
По-друге, на цей двотисячник можна піднятися за один день, із урахуванням погоди і складності маршруту підйому, а також біля нього знаходяться зручні транспортні розв’язки.
По-третє, з вершини Петросу в ясну і сонячну погоду відкривається не тільки повна панорама всієї Чорногори, але можна побачити і хребти Свидовця, Мармаросів, польських Татр, румунських Карпат і загадкової Трансільванії.
Цікавою також є одна легенд про Петрос як Перунову гору, що на ній «не приживаються православні символи», зокрема: вітер скручує металеві хрести, пригинаючи їх до землі, а блискавки потрапляють в невелику капличку на гірській вершині. Можливо «дійсно» Перун опікується цією вершиною тому, що вважається найбільше громовиць потрапляє саме на неї. Але ми можемо стверджувати, що православний хрест стоїть на ній надійно, але капличка дійсно частково поруйнована.
Для нашої групи підкорення Петросу зайняло біля 8 годин ходи в чергуванні з відпочинком (сходження і спуск), з закарпатського притулку Козьмещик, з подальшим підйомом на перемичку, південний гірський схил і саму вершину.
З точки зору екології, гора Петрос є цікавою вершиною в розумінні різниці між Прикарпаттям і Закарпаттям, яку чітко можна спостерігати з її вершини. Так, закарпатський ліс формують переважно листяні породи (бук лісовий), а прикарпатський – хвойні породи (смереки, ялиці), а це можна побачити і порівняти тільки підкоривши цю «кам’яну і громову» гору.
Також вартим уваги є те, що на скелястих схилах Петроса квітують родіола рожева (золотий корінь), дзвоники карпатські, червона рута (рододендрон східнокарпатський), сон білий і ряд інших рідкісних рослин Карпат.
