Маршрут подорожі передбачав підкорення гірських вершин висотою понад 2000 м та мав переходи з Верховинських Карпат да Закарпаття, зокрема: від с. Дземброня – г. Смотрич (1898 м) – г. Дземброня (1877) – г. Вухатий Камінь (1864) – г. Піп Іван Чорногірський (2028) – г. Бребенескул (2038) – г. Гутин Томнатик (2016) – г. Ребра (2001) - оз.Несамовите – г. Туркул (1933) – г.Брескул (1911) – г.Говерла (2061) – ур.Козьмещик – с.Лазещина). Організація подорожі була узгоджена відповідним чином з прикордонною службою та дозволом перебування на окремих ділянках маршруту.

Шістьом учасникам вдалося відвідати найвищі вершини-двохтисячники Українських Карпат, найвисокогірніші озера (Бребенескул, Несамовите) та яскраві полонини. А ще Чорногора для учасників подорожі – це було понад 50 кілометровий пішохідний перехід високогірними стежками, широкі полонини, стрімкі скелі та неповторні, незабутні гірські краєвиди, а також реально можлива миттєва зміна погоди.

Рослинний покрив Чорногорського хребта здивував своїм різноманіттям та яскравістю (червона рута, дзвоники карпатські, сон-трава, анемони, арніка гірська, аконіти, омани), його флора налічує понад 700 видів рослин, 30 з яких занесені до Червоної книги України.

Фауна Чорногори також вирізняється, тут мешкають близько 270 видів тварин, 46 з яких включені до Червоної книги України. Серед місцевих карпатських тварин можна зустріти (але краще почути) лісову куницю, вовка, оленя благородного, бурого ведмедя, рись, лісового кота, сокола, сову болотяну, у гірських річках - інколи трапляється форель райдужна.

Подорож Чорногірським хребтом вдалася – наметові зупинки робили в досить мальовничих місцях хребта, чисте повітря, джерельна вода, квітучі схили з червоною рутою (рододендроном східнокарпатським), бринза на гірських полонинах, місцева говірка та лагідне сонце.

Ю. Карпенко,

завідувач кафедри екології,

географії та природокористування