Всіх інтелігентних і думаючих, самотніх і сімейних, знавців сучасної української культури і тих хто про неї має дуже туманне уявлення у другій половині червня запросили до університетської актової зали на прем’єрний перегляд вистави "Золота рибка" за мотивами драми відомої українки та європейки Наталії Ворожбит. Разом із молодими та дерзновенними акторами соціального театру глядач поринув у сюрреалістичний фарс про родину. Ще трохи про кризу творчої особистості і дитячі психотравми. Але ще точно і не трохи ... про любов. Після 45 хвилинної вистави художній керівник театру кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та культурології Марина Каранда організувала живу дискусію. У ній взяли участь вдячні глядачі. До речі, серед запрошених були і працівники соціальних служб міста та області, психологи, соціальні педагоги, завучі з виховної роботи шкіл нашого міста, учителі.
Відчувалося, що наші актори-«книжники» ( назва театру з латини перекладається «з книжок») виростають, як творчі особистості. Театр "EX LIBRIS" ризикнув і вперше поставив абсолютно некласичну річ – сучасну складну драму "Золота рибка" – про класичні речі: родину, зраду, біль і Любов. Поштовхом до постановки цієї п’єси стала сумнозвісна бійка між підлітками у Чернігові, яка весною сколихнула громадськість. Студентський театр вирішив дати відсіч підлітковій агресії мистецьким способом – через художнє проживання проблеми та обговорення її з глядачем. Театр "EX LIBRIS" відразу після показу "Золотої рибки" отримав запрошення від школи №33 на естетизовані батьківські збори, щоб тема значення родини в житті дитини була актуалізована у наступному навчальному році.
Художній керівник та її підопічні – студенти майже всіх факультетів ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка співпрацюють із громадською організацією «Жменя» та виконують міжнародний проект за фінансової підтримки швейцарського бюро співробітництва в Україні «Соціальний театр – мода на добре мистецтво». Тому канікули у акторів не розпочалися автоматично після сесії, а літні місяці відзначилися плідною мистецькою роботою, спрямованою не тільки на дорослого, але і на юного глядача. Дарувати дітям з особливими потребами нові казки – це достатньо напружуюча в організаційному плані праця. Специфіка її полягає в інклюзивній варіативній складовій. Тобто акторам треба пристосовуватися до дітей з інвалідністю. Це точно набагато складніше, ніж проста анімація чи проведення свята. Тому всі студенти і випускники - учасники театральної акції "Червона Шапочка і музичний Вовк" у Навчально - реабілітаційному центрі №2 для дітей з особливими потребами є теж особливими акторами.
Закріпити акторські навички вдалося ще і на літній гастролі. Навчальний рік "книжники" закрили виступом із казкою-ігротекою в Седневі. На цей раз гастролювали у оздоровчому таборі "Зміна", де відпочиває більше 100 дітей із різних інтернатів області. Вовк (філолог Андрій Карапуд) та Папуга (технолог Павло Єременко) із казки стали кумирами підростаючого покоління. Хлопці мають магнетичну якусь силу і діти буквально обліплювали іх після спектаклю. Дуже добре себе показали і актори, які вправно виконали заміни ролей на виїзді (Василь Остапчук, Ірина Остапенко та Катерина Тверезовська). Інтерактивна казка "Про Червону Шапочку та музичного вовка" була для дітей дарунком і щепленням іншої педагогіки – не наглядацької, а товарисько-веселої та музично-контактної.
А потім колектив відкрив для себе Седнів історичний - садибу Лизогубів, камяницю, Воскресенську та Георгіївські церкви. Ось так доля розпорядилася, що студенти стали зранку донорами, а по обіді - реціпієнтами культури). Вдала седнівська гастроль і в соціальному, і в культурному сенсах зафіксована на фото Вікторії Ліщук та Маргарити Лазаренко.
