Вища освіта в умовах карантину: як працює філфак "Чернігівського колегіуму"

Залиште оцінку
(1 голос)
Вища освіта в умовах карантину: як працює філфак "Чернігівського колегіуму"

Перед вищою школою України стоїть чимало викликів. Серед іншого – налагодження дистанційної освіти. Особливо гостро це питання постало, коли країна пішла на карантин. Скільки триватиме загальна самоізоляція наразі невідомо, однак за найбільш оптимістичними прогнозами - близько місяця. А це надто велика пауза для школярів та й студентів.

І тут варто згадати про дистанційну форму навчання.

Дистанційне навчання — сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій) від тих, хто навчає (викладачів, визначних постатей у певних галузях науки, політиків), до тих, хто навчається (учнів, студентів, слухачів).

Як воно працює в реальних умовах «ЧЧ» поцікавився у викладачів та студентів філологічного факультет Національного університету «Чернігівський колегіум" імені Т.Г.Шевченка.

Елементи дистанційного навчання саме для цього факультету не новинка.

«Студенти декілька років працюють з підручником англійської мови New Language Leader, до якого входить сам підручник, онлайн-ресурси до нього та електронний робочий зошит на платформі My English Lab. Система дає досить багато можливостей, зокрема, і бачити кількість спроб студента вирішувати завдання, виставляти таймер для вправ, додавати викладачам власні матеріали, налаштувати прозорість критеріїв оцінювання за кредитно-модульною системою, - розповідає заступник декана з навчальної роботи Марина Ольховик.

Раніше всі викладачі обов’язково реєструвалися і працювали з платформою Moodle, але викладацький склад доволі молодий і всі творчі та мобільні, тому кожен з часом обрав свої ресурси».

Як зазначає заступник декана, у лютому декілька викладачів ознайомилися з діяльністю Академії цифрового розвитку і розпочали навчання на місячному онлайн -курсі «Додатки Google в професійній діяльності» і відразу почали тренуватися на студентах (чому останні нескінченно раділи). Час отримання сертифікатів співпав з початком карантину. Це підштовхнуло інших викладачів пройти подібні курси або вебінари цієї академії.

Наразі, викладачі обох спеціальностей (Мова і література (англійська), Українська мова і література) всі пари проводять виключно онлайн, у вигляді відеоконференцій за допомогою skype чи zoom (на щастя, що відмінили ліміт безкоштовної роботи). Студентів-культурологів карантин застав на практиці, тому вони опановують популярний зараз формат віртуальної екскурсії, проходять вебінари, як вести власний канал і сайт.

Другий, третій і п’ятий курси філологічного факультету додатково пройшли навчання на курсі «Академічна доброчесність» студії онлайн-освіти EdEra та отримали сертифікати і відповідні бали в межах декількох дисциплін. Також викладачі працюють з освітніми платформами Prometheus та Coursera, використовуючи їх і для власної самоосвіти, і в якості додаткових ресурсів в дистанційному навчанні.

Кандидат педагогічних наук Світлана Гергуль переконана, що дистанційне навчання не може бути стовідсотковою альтернативою стаціонарної освіти. Втім, методи такого формату навчання безперечно потрібно впроваджувати і, звісно, спочатку їх мають освоїти викладачі.

«У цьому навчальному році наш факультет брав участь у проекті «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», який впроваджується Радою міжнародних досліджень та обмінів IREX за підтримки Посольств США та Великої Британії в Україні, у партнерстві з Академією Української Преси та Міністерством освіти та науки України. У цьому проекті відбувалося навчання щодо застосування онлай-інструментів у процесі організації взаємодії зі студентами, - ділиться Світлана Гергуль.

Також дуже допомогли вебінари Академії цифрової грамотності, зокрема Антоніни Букач, а також освітні серіали "Онлайн сервіси для вчителя" та "Цифрові навички для вчителів", розміщені на Національній онлайн-платформі "ДІЯ", яку створено завдяки Міністерство цифрової трансформації України».

Студентка 3 курсу Дарина Грищенко з беззаперечних переваг дистанційного навчання називає економію часу. Адже значно зручніше прокинутися і відразу сісти за робочий комп’ютер. Втім дівчина стурбована тим, що далеко не всі її одногрупники можуть так навчатися. Чимало колег на карантин роз’їхалися по домівках по всій області і не завжди мають технічну можливість бути присутніми на парі.

«З 13 осіб у скайпі присутні 6-7. Вони намагаються виконувати хоча б домашні завдання, однак без «живого» пояснення це досить складно», - каже Дарина.

Насторожена студентка і щодо ймовірної можливості складати сесію дистанційно.

Заступник декана з навчальної роботи теж поки сподівається, що до моменту контролю знань карантин скінчиться. Втім, якщо доведеться екзаменувати дистанційно, то з цим завданням впораються. Адже сучасні онлайн-ресурси дають можливість перевірити результати навчання у досить широкому спектрі форм, зокрема і писемне, і усне мовлення, і риторику, і літературу.

«Особливим, думаю, буде саме хід іспитів, адже якщо більшість запропонують письмову або змішану форму іспитів і заліків з фіксованою кількістю спроб і таймером, то від студентів це буде потребувати максимального рівня знань і навичок та психологічної мобілізації», - зазначає Марина Ольховик.

***

Головне ж наразі, аби всі дослухалися рекомендацій МОЗу, бо лише за таких умов можна буде повернутися до звичного життя, але вже загартованими вміннями навчатися самостійно.

 

Час Чернігівський