«25 березня 2025 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція молодих науковців і студентів, до якої долучилися гості з Чернігова, Ніжина, Сум, Києва, Вінниці, Кропивницького та з-за кордону. Метою засідання було обговорення питань із філософії, філології, культури, освіти.
На секційному засіданні, що мало назву «Актуальні проблеми українського мовознавства і літературознавства та методик їх навчання», доповідачі в затишній атмосфері поділилися результатами своїх досліджень. Журналіст Андрій Тіток описав протистояння довкола Катерининської церкви в Чернігові. Головною проблемою для дослідника була візуалізація цих подій. Руслана Могильна, аспірантка Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, проаналізувала новий тип героїні Тані Нефьодової в романі Олени Стяжкіної «Смерть лева Сесіла мала сенс». З’ясувала, що травмованість жіночого образу закорінена в радянському минулому, виявляє себе в побуті, супроводжується то мовчанням, то надмірним говорінням персонажа. Студентки Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка Лідія Пилипенко й Катерина Труба розповіли відповідно про діалектні риси сіл Дроздівка Куликівської селищної громади й Загребелля Сосницької. Вони схарактеризували особливості місцевих говірок, представивши слова, об’єднані лексико-семантичними групами: імена, назви предметів побуту, страв і продуктів, ігор тощо. Доповідачі вважають своїм завданням зберегти специфіку мовлення рідного краю. Магістрантка Наталія Богуля ознайомила з репресованими радянською владою педагогічними словами: зшиток (зошит), медаля (медаль), альфабет (алфавіт) та ін. Упродовж століть українську мову на власний розсуд переінакшували, тож тепер наше завдання відродити втрачене.
Безперечно, такі наукові зустрічі сприяють пошуку нових підходів до аналізу мовних і літературних процесів, обміну ідеями та збереженню культурної спадщини», – Світлана Гречуха.
«Тож ця конференція виявилась дуже насиченою та цікавою. І хочеться висловити щиру подяку організаторам коференції та молодим науковцям, що виступили сьогодні в ролі доповідачів за наповнено проведений ранок», –Євгенія Іванова.
«Хочу висловити щиру подяку всім доповідачам, а також тим, хто долучився до організації та проведення заходу!», – Марія Ткач.
«Конференція була цікавою та інформативною. Вступ пана Тітка був вдалим. Він зумів зацікавити аудиторію та задати тон всій конференції. Його виступ було дуже цікаво слухати.
Доповідь Лідії Пилипенко про діалекти Дроздівки була надзвичайно пізнавальною. Вона продемонструвала глибоке знання теми та вміння чітко і зрозуміло викладати матеріал. Мені дуже сподобалось як вона розкрила особливості діалектних слів, зробивши їх зрозумілими та цікавими для всіх присутніх. Виступ Катерини Труби про діалекти села Загребелля був одним з найкращих на конференції. Її дослідження було ґрунтовним і детальним, а презентація – яскравою та захоплюючою. Особливо цінним є те, що вона представила діалекти мого села, що додало виступу особистого значення», – Вікторія Халімоненко.
«Особливе враження залишила секція "Актуальні проблеми українського мовознавства і літературознавства та методики їх навчання", на якій ми були присутні. Відкрив засідання Андрій Тіток, який поділився своїм досвідом роботи журналіста, розповів про власні здобутки та реалізовані проєкти. Його виступ став чудовою мотивацією для студентів, які прагнуть професійного розвитку у сфері медіа та літературознавства. …
Загалом, конференція стала важливим науковим майданчиком для обговорення актуальних питань мовознавства, літературознавства та методики викладання. Вона сприяла обміну досвідом між молодими науковцями, поглибленню знань та популяризації української мови й культури. Організація заходу була на високому рівні, а виступи учасників – глибокими та змістовними. Сподіваємось, що подібні конференції і надалі будуть збирати талановитих дослідників та сприяти розвитку мовознавства», – Ольга Тарасевич.
«Конференція "Актуальні проблеми українського мовознавства і літературознавства та методик їх навчання" стала справжнім інтелектуальним майданчиком для обговорення важливих наукових тем, що стосуються нашої мовної та літературної спадщини. Молоді науковці представили глибокі, змістовні доповіді, які викликали інтерес серед присутніх. …
Кожна доповідь мала свою родзинку, а доповідачі демонстрували глибоке розуміння матеріалу, уміння зацікавити авдиторію та майстерно відповідали на запитання. Було приємно бачити, як молоді науковці з ентузіазмом досліджують українську мову та літературу роблячи важливий внесок у розвиток філологічної науки. Конференція надихнула на подальші дослідження, адже актуальність піднятих тем беззаперечна», – Тетяна Майдан.
«Конференція продемонструвала глибину наукових пошуків студентів, їхній інтерес до дослідження мовних, літературних і суспільних процесів. Виступи показали високий рівень обізнаності учасників у своїх темах, а також їхнє прагнення робити внесок у розвиток української науки та культури. Захід став чудовою платформою для обміну думками, презентації нових ідей і налагодження наукової співпраці. Бажаємо всім учасникам подальших успіхів у їхніх дослідженнях та нових досягнень на науковій ниві!», – Катерина Жук.
«Тетяна Леонідівна Хомич підкреслила: "Досліджуйте мову, говоріть українською – і вона вам віддячить".
Конференція вкотре довела, що українська мова – це не лише історична спадщина, а й живий, динамічний простір, який потребує уваги, дослідження та популяризації. Секція 6 стала важливою платформою для філологів, які прагнуть поглиблювати знання про мовну та літературну традицію», – Христина Закордонець.
Керівник шостої секції – Тетяна Хомич.
