- Міжнародне партнерство зміцнюється, але потребує постійної підтримки
З 2022 року Україна активно розширює свої освітні зв’язки, долучаючись до міжнародних мереж та налагоджуючи партнерства, що є ключовими для освітньої стійкості та розвитку.
Важливу роль у цьому процесі відіграють Європейський Союз, міжнародні донори, державні та приватні організації, а також мережі та асоціації, такі як EAIE та EUA. Вони забезпечують підтримку через стипендії, програми обміну, доступ до цифрових навчальних платформ, навчальні матеріали, тренінги, експертні групи, наукові дослідження та конференції, що допомагає зберігати доступність якісної освіти навіть у складних умовах.
Важливим кроком стало створення ГО “Професійної мережи менеджерів освіти та науки України” (PNRM Ukraine) у червні 2022 року, що сприяє обміну знаннями, ресурсами та досвідом як в Україні, так і на міжнародному рівні, дозволяючи українським освітянам адаптуватися та впроваджувати інновації.
Проте утримання та розвиток таких партнерств вимагає постійної підтримки та виділення ресурсів. Важливо продовжувати активний діалог, підтверджувати взаємні зобов’язання та разом знаходити шляхи подолання нових викликів.
- Академічна мобільність залишається викликом, але студенти отримують міжнародний досвід
Попри складнощі, академічна мобільність залишається стратегічним пріоритетом для українських ЗВО. В умовах воєнного стану діють обмеження на виїзд чоловіків 18–60 років, однак із квітня 2024 року внесено зміни до законодавства, що дозволяють бакалаврам державних та комунальних університетів проходити семестрове навчання за кордоном. Водночас ці зміни не охоплюють студентів магістратури та аспірантури, а також більшість студентів приватних ЗВО (ухвалюється окремим рішенням МОН).
Щоб мінімізувати вплив обмежень, українські ЗВО спільно з європейськими партнерами розробляють альтернативні моделі навчання:
- гібридні формати,
- онлайн-співпраця,
- віртуальні лабораторії,
- літні школи,
- програми Collaborative Online International Learning (COIL).
Програми Erasmus+ KA171 залишаються важливим каналом підтримки академічної мобільності, а змішані інтенсивні програми мобільності стають ефективним рішенням, оскільки цифрові та гібридні рішення не можуть повністю замінити фізичну мобільність.
- Україна залишається привабливим напрямом для іноземних студентів
Попри війну, Україна продовжує залучати іноземних студентів. Загальна кількість студентів-іноземців скоротилася з 84 136 до 27 226 (станом на 1 січня 2025 року), однак кількість студентів із Китаю стабільно зростає. Також збільшилася кількість студентів з країн ЄС, таких як Болгарія, Естонія, Чехія, Хорватія, Словаччина.
Війна стала каталізатором модернізації освіти:
- українські ЗВО вдосконалили дистанційне та змішане навчання,
- зміцнили співпрацю з міжнародними освітніми асоціаціями та ЗВО за кордоном,
- МОН України та Державний центр міжнародної освіти «Study in Ukraine» ініціювали законодавчі зміни, що спрощують вступ іноземних студентів.
- Наукові дослідження зміцнюють стійкість, підтримують реформи та модернізацію
Через війну понад 12% українських науковців були змушені переміститися: 5500 – за кордон, 4900 – в межах України. У відповідь на це Європейська дослідницька рада (ERC) та міжнародні наукові програми (зокрема, #ScienceForUkraine) розпочали ініціативи з підтримки українських дослідників.
У 2024 році Міністерство освіти і науки України представило Стратегічний план діяльності МОН до 2027 року, що включає:
- оновлення стандартів вищої освіти,
- розширення індивідуальних освітніх траєкторій,
- модернізацію мережі ЗВО,
- підтримку міжнародного партнерства для реформування системи освіти.
Було запущено низку спільних наукових проєктів, зокрема українсько-швейцарську дослідницьку програму (SNSF) та німецько-українські ініціативи для сталого відновлення.
- Фінансування ЄС залишається ключовим ресурсом
ЄС підтримує Україну від перших днів вторгнення. У 2023-2024 роках Європейська комісія виділила 100 млн євро на освітні, тренінгові та молодіжні проєкти.
Було створено:
- Офіс Horizon Europe у Києві для розширення участі України в Європейському дослідницькому просторі.
- Центр спільноти Європейського інституту інновацій та технологій (EIT) у Києві для інтеграції українських інноваційних екосистем у ЄС.
У рамках Програми Еразмус+ (2021-2024) Україна отримала фінансування на 47 проєктів CBHE, 256 Jean Monnet, 9 віртуальних обмінів, 13 Erasmus Mundus, 119 партнерських проєктів та понад 8000 мобільностей.
Попри виклики, міжнародна підтримка, стратегічне партнерство та інноваційні рішення залишаються ключовими для стійкості вищої освіти України та формування глобально інтегрованого майбутнього.
Новину підготовлено з використанням матеріалів European Association for International Education (EAIE).
За інформацією відділу міжнародних зв’язків та соціального партнерства