Понад сорок років пропрацював Андрій Андрійович в педінституті, обіймаючи різні посади: завкафедри мови та літератури, декан факультету педагогіки та методики початкового навчання, доцент кафедри мови та літератури.

Колишні студенти згадують цікаву особливість Андрія Андрійовича: він знав чи не кожного студента не тільки на прізвище, але й на ім’я та по батькові , звідки він родом. Ця обізнаність не тільки згуртувала навколо нього студентський колектив, але й давала йому невичерпне джерело знань про діалекти Чернігівщини, які були предметом його наукових інтересів і вилилися згодом у кандидатську дисертацію. До речі, Андрій Андрійович був особисто знайомий з Михайлом Андрійовичем Жовтобрюхом та Борисом Миколайовичем Куликом - авторами славнозвісного підручника ”Курс сучасної української літературної мови,“ посилання на окремі тези з дисертації Андрія Андрійовича можна знайти в ’’Великому тлумачному словнику сучасної української літературної мови“.

Він любив українську мову, знав, відчував її, плекав.

Т.Г. Шевченко писав: ”Раз добром нагріте серце - вік не охолоне.“ Отак і все добро, посіяне Андрієм Андрійовичем Берлізовим «проросло» вдячністю в душах студентів, залишилось у спогадах випускників, колег, знайомих, усіх кого колись доля звела з цією унікальною, чудовою людиною,прекрасним мовознавцем і талановитим педагогом!