У час, коли мова перетворюється не лише на засіб комунікації, постає потреба в осмисленні того, як вона впливає на свідомість, відображає реалії воєнного часу.

12 травня 2025 року у Варшавському університеті відбулася Міжнародна наукова конференція молодих україністів «Українська мова, література та культура в період війни: виклики та перспективи». Зібралися дослідники з різних куточків України й Польщі.

Із вітальним словом виступили Катажина Якубовська-Кравчик, Ірина Кононенко, Агнешка Блащак, Наталія Тихолоз, Наталія Ясакова, Ольга Харлан, Світлана Ковпік, Оксана Сліпушко.

Пленарне засідання об’єднало близько 50 учасників. У своїх дослідженнях Ольга Петренко-Цеунова, Уляна Томкевич, Марта Санєвська, Маріанна Філіпчук порушували теми, що торкалися глибин.

Виступали не тільки досвідчені науковці, а й дослідники-початківці. Студентка 2 курсу філологійного факультету Катерина Труба мала неймовірну можливість представити Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Вона долучилася до роботи секції 2, модерування якої спільно з Ларисою Колібабою стало новим досвідом.

Виступ Катерини Труби «Діалектні риси мовлення жителів села Загребелля Сосницької громади Корюківського району Чернігівської області» підкреслив важливість збереження української діалектної мови як складника культурної ідентичності й джерела національної сили в часи визвольної війни. Науковий керівник студентки – Тетяна Хомич.

Учасники секції презентували тематично різноманітні доповіді, кожна з яких по-своєму висвітлювала виклики, що постають перед українською мовою в умовах воєнного часу. Анна Кругла досліджувала використання мови агресора в українській прозі. Богдан Стус  аналізував мову як соціальну практику. Антоніна Меренич говорила про те, як у літературних текстах оживають гендерні уявлення – свідомо чи мимоволі. Олександра Прокопенко зосередилася на мові ворожнечі, що проростає в медіапросторі. Арсен Селецький розповів про фемінітиви в лексикографії як прояв русифікаційної політики. Ці виступи створювали дискусію, де запитання відкривали нові осмислення.

Отже, конференція подарувала безцінний досвід, надихнула на нові пошуки. Відтак народжується сила, що допомагає боротися…

Текст Катерини Труби