Print this page

«Дерева щастя» квітують в університетському парку

Залиште оцінку
(1 голос)
«Дерева щастя» квітують в університетському парку

Університетське подвір’я прикрашають розкішні квітучі крони дерев катальпи бігнонієвидної (Catalpa bignonioides Walter). Біля пам’ятника Кобзарю квітує найстаріша катальпа університетського парку віком понад 25 років. Інші – сім екземплярів цього дерева були висаджені в 2021 році учасниками V міжнародної наукової конференції «Природні ресурси прикордонних територій в умовах змін клімату», яка була започаткована Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка (Україна) та Поморським Університетом в Слупську (Польща). Вони виступають як своєрідні свідки цієї історичної події.

Ката́льпи – це гарно квітучі дерева з родини Бігнонієвих, які поширені у теплих та субтропічних регіонах Північної Америки, Карибів, Східної Азії. Є кілька видів катальп, серед них і катальпа бігнонієвидна або звичайна, яка походить із південно-східних штатів США.

Більшість катальп мають великі розміри та широку крону, але у декоративному садівництві вирощують невисокі (до 3-5 метрів) екземпляри, які адаптовані до холодного клімату.

Катальпа бігнонієвидна має білі, ароматні квітки, які схожі на квіти каштанів, і водночас нагадують квіти орхідеї. Рослина має великі, серцеподібне листки, завдяки своєму великому листю, вона є улюбленим місцем для багатьох птахів, надаючи притулок від дощу та вітру. Тривалість життя дерева – близько 100 років.

На батьківщині катальпу охрестили «деревом щастя», так як для місцевих жителів, ще з часів племені майя, воно стало не просто деревом кисню, прикрасою та інгредієнтом для народних рецептів, але і особливим символом, що несе віру, радість, тепло і задоволення.

Катальпа має ще і іншу назву – «макаронне дерево», яку вона отримала через свої плоди, які схожі на довгі макарони – спагеті. Плоди у катальп – довгі стручковоподібні коробочки 15-45 см завдовжки, 6-8 мм завтовшки.

Усі саджанці катальпи бігнонієвидної були вирощені з насіння на навчально-науковій станції нашого університету.

 

Останні новини користувача НУЧК