«І на нашому болоті буде свято…»

Залиште оцінку
(1 голос)
«І на нашому болоті буде свято…»

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

Цими словами любила розпочинати інтерв’ю про водно-болотні угіддя, відомий болотознавець і природоохоронник, доктор наук, професор Тетяна Леонідівна Андрієнко-Малюк, яка на жаль, нещодавно пішла з життя. На цей день якраз припадає сорокодення її пам’яті.

 

 

Тетяна Леонідівна була фундатором реалізації Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, в Україні. Також нею була створена у нашому університету наукова ботанічна і природоохоронна школа учнів-послідовників, вона була автором багатьох наукових видань про фіторізноманіття та природно-заповідну мережу Чернігівщини і шанованою гостею викладачів і студентів хіміко-біологічного факультету.

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (Рамсарська конвенція)  була підписана 2 лютого 1971 року в місті Рамсар, що в Ірані. Україна поновила своє членство в Конвенції у 1996 році.

У 2017 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під гаслом «Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих».

На сьогодні Перелік цих угідь включає 2247 водно-болотних угідь загальною площею близько 215,051 млн. га. Серед них – і наші 37 водно-болотних угідь міжнародного значення загальною площею 770,545 тис.га, з них на Чернігівщині всього одне – заплава Десни (площею 4, 270 га) вище Новгорода-Сіверського.

Не залишилися осторонь цієї дати і екологи університету, які запропонували студентам факультету зустріч, присвячену їй, у рамках якої обговорювали локалізацію і їх сучасне поширення, також особлива увага приділялась верхів’ям Десни як рамсарському водно-болотному угіддю міжнародного значення.

Університетська бібліотека підготувала виставку літератури про болотні екосистеми, природно-заповідні території і водно-болотні угіддя.А студенти-екологи розробили черговий випуск інформаційного екологічного вісника, присвяченого Всесвітньому дню водно-болотних угідь.

Під час зустрічі було зазначено, що водно-болотні угіддя відіграють значну роль у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. Вони діють як природні водосховища, акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води, вони запобігають повеням, а протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.

Наукові спостереження останніх десятиліть вказують на зростання кількості стихійних лих, більшість з яких пов’язані зі змінами клімату та погодними явищами. Відповідно до даних ООН приблизно 90% усіх стихійних лих пов’язані з водою.

Проте переважна більшість людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь. Зазвичай люди бачать лише заболочену місцевість, яку бажано трасформувати у щось «корисне», осушити, засадити лісом, добувати з неї  торф чи перетворити болота на поля. Вчені підрахували, що з 1900 року 64% водно-болотних угідь зникли через діяльність людини.

У 2017 році Секретаріат Рамсарської Конференції закликає пам’ятати про те, що: водно-болотні угіддя є природним засобом безпеки для допомоги нам у протидії екстремальним погодним явищам; відповідне управління водно-болотними угіддями надає місцевим громадам можливості протидії стихійним лихам та швидкого відновлення. Тому необхідно вживати заходів для охорони та пропаганди сталого використання водно-болотних угідь.

Довідкова інформація

Згідно зі статтею 1 «Рамсарської конвенції» під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна-Договірна Сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.

 

Юрій Карпенко,
завідувач кафедри екології та охорони природи
ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка

 

КОНТАКТИ

З нами можна зв'язатись за вказаними контактами

Адреса: 14013, м Чернігів вул. Гетьмана Полуботка, 53

Телефони: (0462) 941-170, (0462) 941-178

 

Ми в соціальних мережах FB IG YT TG