Пані Надія зауважила, що майбутньому фахівцеві ‒ учителю початкової школи ‒ необхідне фактичне знання дитячих літературних творів, уміння давати їм оцінку, а також практичні уміння формувати читацьку, літературознавчу, бібліотечно-бібліографічну та особистісно-діяльнісну компетенції молодших школярів. Крім того, варто усвідомлювати психологічні особливості сприймання художнього тексту дітьми різного віку; знати біографії та основні характеристики творчості як дитячих письменників, так письменників, твори яких увійшли до кола дитячого читання; розуміти соціальний контекст художніх творів; уміти здійснювати аналіз, самоаналіз результатів та ефективності проведення уроків з вивчення мовно-літературної галузі; аналізувати труднощі, що виникають під час педагогічної діяльності, усвідомлювати їх рішення та попередження; визначати причини недоліків у роботі та аналізувати власні досягнення; формувати готовність до підвищення рівня педагогічної майстерності; до оволодіння знаннями про способи професійного самовдосконалення; розвивати бажання розвивати власні педагогічні здібності та потребу професійного самовдосконалення.
Доповідачка зупинилася на загальних тенденціях розвитку дитячої літератури кінця ХІХ ‒ початку ХХ ст. Під час лекції розглянула творчість Олександра Олеся, зокрема його поему «Микита Кожум’яка», підкреслила героїчний та патріотичний характер цього твору, де через образ Микити автор показує силу духу, мужність та відданість народним традиціям. Поема також містить важливий морально-виховний зміст: перемога добра над злом, цінність сміливості та справедливості. Зокрема, ґрунтовно зупинилася на Винниченкових роздумах над природою моралі і щастя, у яких значне місце посідала модерна філософія, що визначила певні аспекти його світоглядної орієнтації. Зазначила, що Винниченко відчуває і вдало передає глибинну діалектику процесу дитячого світосприймання і світобачення як цілісного, гармонійного, тому дитинство підсвідомо пов'язується в нього з періодом щастя, гармонією із собою. В.Винниченко легкими мазками наносить різні деталі зовнішнього опису хлопчиків (оповідання «Кумедія з Костем», «Федько-халамидник» та ін.). Лекторка зазначила, що твори поєднують комічні елементи та трагедійні з виховною метою, що розвиває у дітей увагу до людських вад та чеснот, демонструє чесність, сміливість та кмітливість, що робить твори важливими для формування моральних цінностей у юного читача.
Доповідачка відповіла на запитання здобувачів, як-от: «Які новітні методи, прийоми, підходи Ви використовуєте під час роботи зі студентами?» Янкова Н. підкреслила, що ефективною інноваційною технологією є метод проєктів, створення презентацій, а також активно в роботі послуговується практикою написання есе.
Виступ Надії Янкової справив велике враження на слухачів, матеріал подавався лаконічно, змістовно та цікаво, аналіз художніх творів поєднувався із історичним контекстом розвитку дитячої літератури початку XX століття. Загалом лекція дала студентам глибоке розуміння особливостей української дитячої літератури, її тематики, художніх засобів та морально-етичних ідей. Студенти висловили подяку лектору за цікаву та змістовну презентацію матеріалу, за професійний підхід і доступне пояснення складних теоретичних понять. Лекція сприяла не лише розширенню літературних знань, а й розвитку зацікавленості до дослідження творчості українських письменників цього періоду, чиї твори актуальні донині.
Допис підготували к. філол. наук, доц. Сазонова О. та студентка 32 гр. Штахура К.
