В перекладі з латині «Galanthus» означає «снігова квітка» і дійсно тільки сходить сніг, вже на проталинах з’являються підсніжники.

Рослина з давніх часів приваблювала людину, а тому і потерпала від її споживацьких дій. Зірвані букетики, викопані цибулинки, браконьєрство на весняних рослинах, вирубування листяних лісів, порушення біотопів – все це з часом привело цю рослину на сторінки Червоної книги. У природній флорі України зустрічається 3 види – підсніжник білосніжний (п.звичайний), підсніжник складчастий та підсніжник Ельвеза. Найбільш рідкісними є останні два види,які поширені відповідно на Південнобережжі Криму та на окремих територіях Одеської та Миколаївської областей.

В умовах культури агробіостанції нами зібрано в колекції всі три природні види підсніжників та махрова форма підсніжника звичайного. Історія появи кожного з них агробіостанції – це наукова експедиція в місця ареалів їх поширення. Так, підсніжник складчастий (Galanthus plicatus Bieb) був привезений для введення в культуру з кримських походів 2008-2013 рр., підсніжник Ельвеза (Galanthus elwesii Hook fil) – з окол. Березино Тарутинського району Одеської області (2008), а підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.) – з місцевих локалітетів (цибулинки, вилучені під час природоохоронних рейдів, 2008-2011 рр.)) та Передкарпаття (Карпатський національний природний парк. 2008).

Рослини досить добре адаптувалися до умов їх типових біотопів, квітнуть, утворюють насіння та виступають живими об’єктами при вивченні весняних рідкісних рослин для студентів екологів та біологів.

Юрій Карпенко,
зав. кафедри екології та охорони природи ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка